17 листопада 2019 дата публікації

Джадд - Ронні. І всі слова зайві

Трамп – О’Салліван. Найкращий фінал з усіх можливих. Хоча, після феєричного фіналу Champion of Champions з цим твердженням і досить обгрунтовано може посперечатись Ніл Робертсон.

Написав і подумав. Невже після величного фіналу Трамп – Робертсон вже пройшов тиждень? І Трамп знову у фіналі? Це щось неймовірне. Перемога на чемпіонаті світу відкрила якісь потаємні можливості Джадда, і він заграв на повну міць, прямо на очах, на наших з вами очах перетворившись з «просто» одного з провідних та найталановитіших гравців світу у беззепереченого лідера світового снукеру. Четвертий фінал за чотири місяці, з яких два вже виграно в умовах сучасної конкуренції – це, звичайно, фантастичний результат. І відрив у рейтингу від найближчого суперника – того самого Ронні, з яким через декілька годин Джадду грати фінал Northern Ireland Open, сягає вже майже чотирьохста тисяч очок. Ціла прірва.

У півфінальній зустрічі проти Джона Хіггінса Джадд грав не так уж й вдало. Додамо, що Хіггінс з одного боку має велику перевагу у зустрічах з Трампом (22 перемоги, 13 поразок, одна нічия – і це вже після сьогоднішньої зустрічі), а з другої, саме розбивши Хіггінса у фіналі (18:9, нагадую), Джадд став чемпіоном світу. До речі, зовсім недавно Трамп переміг Джона у півфіналі World Open. І ось чергова перемога.

Вирішальними стали фрейми під номерами два та шість. Оба рази Хіггінс мав значну перевагу, помилявся, і Трамп клиіренсом забирав партію. Після шостого фрейма рахунок став 3:3, а потім Джадд з великою перевагою взяв ще три фрейми, зробивши у заключній партії сенчурі 136 очок. 6:3 – і Трамп почав чекати визначення свого суперника по фіналу. Хоча, при всій повазі до Перрі, шансі проти Ронні в нього не було. Саме так. Без «майже» та інших непотрібних слів. Справа, окрім всього іншого ще в тому, що Перрі зовсім не вміє грати з Ронні. Зовсім. Загальний рахунок їх зустрічей просто вбивчий для Джо – 2:16. Останній раз Перрі обігрував О’Саллівана в 2008 році. Перший, до речі, також.

І тому виграти у найскладнішого для нього суперника, який радуючись життю йде до рекордного 37-го титулу, Перрі просто не міг. І гра в нього зовсі не пішла. Ронні робив що хотів, часом клав кулі десь на кордоні магії та реальності (ну як впала в лузу ота жовта в другому фреймі?), часом давав супернику можливості виграти фрейм, а потім дивлячись на те, що Перрі був нездатен їх взяти, забирав назад. Лише при рахунку 0:5 Джо виграв свій єдиний фрейм у зустрічі. Як пдісумок, 6:1 – на нас чекає черговий феєричний фінал. Свято кожної неділі – непогане гасло взяв собі мейн-тур. Прихильникам снукеру таке точно до вподоби.