02 квітня 2020 дата публікації

Історія українського снукеру. Частина 4. 2008-й рік. Кубок СНД та зустріч з Діном

Рішення про проведення у Києва Кубку так званого «СНД», прийняте торік, було реалізоване вже на початку 2008 року.

У лютому Київ прийняв перший Кубок, в якому прийняв участь 51 гравець. Поборотись за призовий фонд у 2000 євро до України приїхали гості з Латвії, Білорусі, Естонії та Росії. Найбільшого успіху досягли естонці. Вже відомий на той час українським прихильникам снукеру Деніс Грабе вийшов до півфіналу разом із співвітчизником Рафіком Адігазаловим. Двом естонцям протистояли лідер українського снукеру Сергій Ісаєнко та один з найкращих пулістів України Євген Новосад. З Адігазаловим Новосад впорався у півфіналі, а ось Грабе зупинити не вдалось ні йому, ні Ісаєнку. Деніс виграв у Сергія в півфіналі і у вирішальній зустрічі – у Євгена. Рахунок фіналу 3:2, а про рівень гри того часу свідчить той факт, що у цій грі були зроблені два найкращих брейки турніру – 55 зробив Грабе, 51 – Новосад.

В першій половині року в Україні відбулись ще два етапи кубку. У січні у Києві Ісаєнко переміг Дениса Ващука, а у травні Яніс Біндже продовжив розпочате минулого року україно-латвійське протистояння, та переміг у Львові – 4:3 у фіналі знов-таки з Сергієм Ісаєнком.

І ось, відігравши три турніри, тогочасні лідери українського снукеру Ісаєнко з Ващуком, а також Марія Бучарська поїхали до польського Любліну на черговий чемпіонат Європи. Для Ващука це був дебютний чемпіонат, і перший урок видався дуже жорстким. Досвід на таких турнірах – це головне. В семи зустрічах Денис виграв лише один фрейм. При цьому серед його суперників були не тільки такі «монстри» аматорського снукеру, як дворазовий чемпіон Європи Алекс Борг та майбутній професіонал, фіналіст того чемпіонату Європи та володар Кубку Незалежності України-2019 Крейг Стедмен, а й не дуже відомі гравці з Ізраїлю (Дравкін) та Фінляндії (Хаапакоскі). Але тим не менш, сім поразок в семи зустрічах при різниці фреймів 1:28.

А вже досвідчений (п’ятий чемпіонат Європи) Сергій Ісаєнко непогано відіграв групу. Чотири перемоги – над суперниками з Хорватії, Польщі (Марек Зубріцкі), Фінляндії та Литви, три поразки – від колишніх та майбутніх профі цьогорічного чемпіона Європи Ендрю Педжетта та Бьорна Ханевіра й француза Бошама, і вихід до плей-оф з четвертого місця. Але знову «олімпійка» не скорилася Сергію. Поразка у рівній боротьбі від відомого бельгійського аматора Івана ван Велтховена – 3:4 підвела риску під черговою спробою українських гравців підкорити Європу. Чемпіоном же континенту став Девід Грейс, який переміг Крейга Стедмена – 7:6.

Не змогла виграти жодної зустрічі на жіночому турнірі Марія Бучарська. Правда, всі чотири суперниці були досить серйозні – і бельгійка Дехен, і Шервін з Ірландії, і полячка Мергьєс, і німкеня Нірманн.

А у жовтні нас чекав ще один дебют. Вперше український снукерист прийняв участь у чемпіонаті світу. В австрійський Веллс на цей турнір поїхав Сергій Ісаєенко. Після непоганого виступу на «Європі», можна було очікувати й успішної гри в Австрії, принаймні, як завжди в таких випадках ми сподівались на вихід Сергія з групи. По факту ж вийшов, мабуть, найгірший турнір в багаторічній міжнародній практиці Ісаєнка. Сім зустрічей – сім поразок і лише три виграних фрейми. Серед суперників знову був наш теперешній добрий знайомий Крейг Стедмен, ще один сьогоднішній «номінальний» (бо в турі, но не грає) австралієць Стів Міфсад, пакістанець Хуррам Агха. Усіх інших нібито можно було й обіграти, але Ісаєнко програв і марокканцю Муншиду, і австрійцю Кронбергеру, і Кунісу з Ізраїлю, і південноафриканцю Еллісу. Перемога в Австрії стала перепусткою у світ професійного снукеру для популярного сьогодні тайця Тепчайі Ун-Ну, який у фіналі переграв ірландця Колма Гілкріста – 11:7.

Однією з події того року стала організована Джоном Хіггінсом для розвитку снукеру у Східній Європі World Series of Snooker. 22-23 листопада один з турнірів Світової серії відбувся у Москві, і на нього було запрошено Сергія Ісаєнка, якому довелось зіграти з Діном Цзюньху. Це була перша зустріч українського гравця з діючою топ-зіркою світового снукеру.

«Наверняка, многие любители снукера мечтают сыграть со звездами мирового класса, с людьми, которых они видят по телевизору, да и не просто сыграть, а в турнире, перед множеством камер и сотнями болельщиков. Мне выпала такая возможность, и я хочу поделиться своими впечатлениями. Начну с того, как произошла моя первая встреча с кумирами миллионов, а именно: Дином Цзюньху, Джоном Хиггинсом и Марком Селби. До входа в зал, мне казалось, что встреча будет волнующей и чем-то невероятным, но как ни странно, всё произошло, как будто я вижу этих людей каждый день в бильярдном клубе... Оказалось, что Джон, Дин и Марк совершенно адекватные, простые и отзывчивые люди, абсолютно без намёков на «звёздную болезнь», и готовы общаться со всеми желающими.

Что касается моего матча с Дином Цзюньху, то тут всё произошло быстро. Стоя за кулисами, перед выходом к столу, я не нервничал и не волновался, но, выйдя на арену, по неопытности, начал испытывать очень сильное напряжение: яркий свет, сотни зрителей (около 500), камеры... При этом, надо выйти к столу и выполнять безошибочные удары. Первые два фрейма пролетели как миг: сделав от силы 10 -15 ударов, счёт на табло стал 0:2. В третьем фрейме, мне всё же удалось немного расслабиться и почувствовать себя уверенней и оказать сопротивление Дину (чтобы ему стало хоть немного интересней). Как результат, я провёл небольшую серию в 36 очков, но так и не смог удержать перевес, проиграв фрейм в решающем чёрном шаре (хотя шансы были неоднократными). Четвертый фрейм прошёл по стандартной схеме игры профессионалов: после моей ошибки, соперник провёл серию и одержал победу во фрейме и матче. После такого испытания начинаешь понимать, что значит настоящий турнирный опыт. Это бесценно!!! Переведя дух и успокоившись после матча, мне хотелось вновь и вновь выходить на арену и играть, набираться опыта и тренировать своё психологическое состояние, так как это одни из самых важных факторов успешного выступления».

Розповів Сергій в інтервью журналу «Більярд&Магазін»

Ну і, на завершення чергової частини нашої розповіді, результати того московського турніру:
1/4 фіналу.
Джон Хіггінс – Анна Мажиріна 4:0
Шахар Руберг – Сергій Васильєв 4:1
Дін Цзюньху – Сергій Ісаєнко 4:0
Марк Селбі – Руслан Чинахов 4:1
1/2 фіналу
Хіггінс – Руберг 4:0
Дін – Селбі 4:2
Фінал.
Хіггінс – Дін 5:0