28 березня 2020 дата публікації

Історія українського снукеру. Частина друга. Кулик завершує кар'єру

В кінці травня в Острог Великопольській на перший для нашої країни дорослий чемпіонат Європи поїхали троє – до вже «досвідчених», пройшовших юнацький чемпіонат та погравших з Трампом та Алленом Костянтина Кулика та Сергія Ісаєнка додався ветеран вітчизняної піраміди та перший чемпіон України зі снукеру Григорій Хімочка. 

Чемпіонат в Польщі видався відверто невдалим для наших гравців. Якщо виступ в Єкатеринбурзі, особливо з огляду на те, що це був перший турнір, а рівень багатьох суперників – просто захмарний, міг дати привід для стриманого оптимізму, то дорослий чемпіонат Європи показав, що ми робимо лише самі перші кроки на снукерній дорозі. В ті часи на аматорських турнірах було прийнято робити великі групи з 7-8, а іноді і більше, гравців. Всі наші учасники зіграли в групах по сім зустрічей. І на всіх здобули лише одну перемогу. Це Костянтин Кулик переміг андорця Бесерру – 4:2. Ісаєнку та Хімочці не вдалось і цього. В підсумку, в доробку Кулика одна перемога при шести поразках при різниці фреймів 5:26, Хімочка виграв чотири фрейми в семи зустрічах, Ісаєнко – три. При цьому суперники в наших гравців не були вже занадто сильні. Достатньо сказати, що в мейн-турі зараз з них не грає ніхто. Хімочці довелось зіграти з майбутніми професіоналами німцем Патриком Айнсле та ірландцем Девідом Моррісом, серед суперників Ісаєнка можно виділити англійця Лі Річардсона та поляка Мартіна Ніцшке, Кулик зустрівся з мальтійцем Сімоном Заммітом, англо-голландцем Стефаном Мазрокісом, німцем Лассе Мюнстерманном.

Виграв той чемпіонат Алекс Борг, який переміг того самого Крістіана Хельгасона, у грі з котрим цієї весни Антон Казаков зробив максимум у форматі «6-red».

Наприкінці року у Львові відбувся другий чемпіонат України, який мав статус відкритого. Приїхали гості з Латвії та Росії, отже цей чемпіонат треба вважати першим міжнародним снукерним турніром в нашій країні. Один з гостей – латвієць Артурс Нейландс поїхав додому з «бронзовою» нагородою, яку він розділив з відомим київським пулістом та снукеристом, братом нинішнього головного судді ФСБУ Ігоря Ковтуна Валерієм. А у фіналі зустрілись наші головні «збірники» - Сергій Ісаєнко та Костянтин Кулик. В захоплюючій грі Ісаєнко переміг 5:4 та здобув перший з багатьох титулів чемпіона України. Також Ісаєнко отримав приз за кращий брейк турніру - 61 очко. 

Вирішальний епізод фіналу від журналу “Більярд & Магазин”. “Итак, счет на табло 4:4. Разбой, шары разлетаются, и начинается гонка за очками. Больше всех в этом преуспел Константин. Позднее он собирает серию из 12 очков, бьет по красному, но тот упрямо не хочет влетать в лузу. К столу подходит визави Константина Сергей и сотворяет чудо на глазах у изумленной публики: серия ударов, в которой чередуются красные и цветные, а потом только цветные шары приносит Исаенко 51 очко! На столе остается синий, розовый и черный. Сергей бьет синий, но тот идет мимо лузы. Далее следует удар Кулика - синий в лузе, на очереди розовый. Костя бьет, но ошибается, оставляя розовый прямо возле лузы. Сергей спокойно подходит к столу и не спеша кладет розовый. Все! Дальше играть не имеет смысла: Исаенко оказался недосягаемым для соперника. Зал, где проходило это действо взрывается аплодисментами, а победитель принимает поздравления и предстает перед объективом видеокамер, чтобы рассказать телезрителям львовского канала о своих впечатлениях…”

Загалом же у 2005 році в Україні відбулось відразу три снукерних турніри. У лютому в тому ж “Бінго” зірка українського пулу Артем Кошовий у фіналі Кубку України переміг Костянтина Кулика, а у травні вже Кулик виграв відкритий Кубок Києва.

2006 рік - і знову українці приймають участь у юніорському та дорослому чемпіонатах Європи.

Спочатку була Рига. U19. Ісаєнко та Кулик вже виглядали більш впевнено на своєму третьому міжнародному турнірі. Принаймні, на груповій стадії. Шлях Кулика перетнувся ще з однією сьогоднішньою зіркою - Джеком Лісовські. І Костя зміг навіть виграти один фрейм. Але на той час лідером групи став навіть не Лісовські, а німець Патрік Айнсле, який зовсім скоро вже перейде до професіоналів. Саме він виграв у групі всі шість зустрічей, в тому числі з рахунком 3:0 у Кулика. Третім в групі став мальтієць Дункан Пісані, якому Костя, на жаль, програв у контрі. А ось ще у трьох суперників - бельгійця Вермейлена, який рік тому переміг Ісаєнка в Єкатеринбурзі, румуна Козмаціуса та латвійця Едельманса Кулик виграв, посів в групі четверте місце та вийшов до плей-оф.

Ще впевненіше відіграв групу Ісаєнко. Отримавши в суперники двох сьогоднішніх профі - Джеймі Джонса та Джордана Брауна, Сергій їм поступився, але переміг інших чотирьох суперників. При чому перемогу над поляком Міхалом Зелінські (на той час Міхал вважався дуже перспективним гравцем, але з часом десь “загубився” і останні дані про нього у відкритому доступі - півфінал чемпіонату Польщі 2018 року) слід вважати неабияким успіхом. Також Ісаєнко переміг ізраїльтянина Данні Бісмута, француза Зола та кіпріота Клейту і з чотирма перемогами посів у групі третє місце. Якщо пригадати, що Ісаєнко на перших двох чемпіонатах Європи не виграв жодної зустрічі - прогрес дуже серйозний. 

Наші хлопці вперше в історії вийшли до плей-оф чемпіонату Європи, але на цьому успіхи і скінчились. Ще довго “олімпійка” буде нездоланною перешкодою на шляху наших гравців. Декілька років на нашому рахунку не буде жодної перемоги в грі навиліт. Цього разу обом дістались північноірландці. Сергій знов зустрівся з Джорданом Брауном (згодом буде прийнято правило, що унеможливлює зустріч між суперниками по групі в першому колі плей-оф) і програв 0:4. Суперником Кулика став майже невідомий сьогодні Джонні Келс. Костя програв 1:4. 

Чемпіоном Європи того року став нинішній профі Бен Вулластон, який переграв у фіналі ірландця Вінсента Малдуна, який на той час вважався дуже перспективним гравцем, виходив до мейн-туру, але досягти бодай чого серйозного не зміг. Третє місце розділили Патрік Айнсле та Майкл Вайт, при чому Айнсле в чвертьфіналі знову, як і у групі, переміг Джека Лісовські. Серед учасників того чемпіонату були також Деніел Велш, Ентоні Макгілл, Скотт Дональдсон.

В червні в румунській Констанці на дорослому чемпіонаті Європи відбувся черговий дебют. Вперше представниця нашої країни виступала на жіночому чемпіонаті континенту. Це була Марія Бучарська (Ісаєнко). Двадцять дівчат розподілили на дві групи, в яких грали за коловою системою до двох перемог. Марія виграла дві зустрічі з дев’яти - у Букіної з Латвії та шотландки Рейлі, але вийти до плей-оф не змогла. Серед суперниць нашої снукеристки відмітимо норвежку Аніту Різзутті (майбутню Мафлін - дружину Курта Мафліна) та багаторазову призерку чемпіонатів Європи бельгійку Ізабеллу Джонхеєре, яка і цього разу дійшла до фіналу, де поступилась своїй видатній співвітчизниці Венді Янс.

Ну а на чоловічому турнірі нашу країну знов представляли Сергій Ісаєнко та Костянтин Кулик. Варто сказати, що це був останній міжнародний снукерний турнір Кулика. Вже наприкінці року він прийняв остаточно рішення залишити снукер (а ще й і пул) і повністю сконцентруватись на піраміді. Український снукер, безумовно, втратив дуже талановитого та перспективного гравця. На той час Ісаєнко залишився єдиним більш-менш професійним гравцем в Україні.

Ну а поки Кулик ще грає в снукер та потрапляє в одну групу з вже багато разів згадуваним в цьому тексті Патріком Айнсле, сильним ірландцем Бренданом О’Донохью, який згодом проб’ється до мейн-туру (щоправда, зовсім ненадовго), відомим і до сьогодні мальтійцем Сімоном Заммітом, поляком Рафалом Євтухом та румуном Крістіаном Чіркою. Вихід з такої групи був непростим завданням, але Костянтин впорався, хоча й не без проблем. Перемоги над Євтухом та Чиркою принесли дніпровцю четверте місце в групі. В останній на сьогоднішній день міжнародній зустрічі в снукерній кар’єрі Костя поступився відому данцю Руне Кампе - 3:5.

У Сергія Ісаєнка група, здавалась, не дуже складною. З позицій сьогоднішнього дня виділяється лише валлійський тепер вже екс-профі Джеймі Джонс, та ще можно відмітити кіпріота Георгі Луку. Але лише дві перемоги в шести зустрічах (над латвійцем Сергієм Кольцовим та шотландцем Еваном Монро), і Сергій передчасно припиняє боротьбу у Констанці. Чемпіоном Європи другий рік поспіль став мальтієць Алекс Борг, який у фіналі переміг англійця Джеффа Канді -7:5. Норвежець Курт Мафлін та німець Лассе Мюнстерманн розділили третє місце.

На внутрішній арені Ісаєнко з Куликом поділили всі титули. Спочатку Кулик виграв Кубок України, потім у Львові Ісаєнко переміг Кулика у фіналі відкритого міжнародного турніру (за участі гостей з Латвії, Росії та Білорусі), після чого наприкінці року Сергій став дворазовим чемпіоном України, перемігши у фіналі Григорія Хімочку (Кулик на той час вже закінчив снукерну кар’єру).