14 січня 2020 дата публікації

Мастерс - 2020. Поки тільки сенсації

Чотири гри – чотири поразки переможців різних років. Так розпочався у Лондоні 46-й турнір Мастерс. При чому віс чемпіони поступились гравцям, на рахунку яких в сумі 0 (нуль) перемог на цьому найпрестижнішому у світовому снукері турнірі на запрошення.

Почав Дін Цзюньху. Переможець Мастерс-2011 поступився Джо Перрі. Гравцю, для якого цей турнір завжди був справжнім жахом. Окрім прориву 2017 року, коли Джо дійшов до фіналу, в інших дев’яти турнірах він виграв лише одну зустріч. Дін, який після перемоги на чемпіонаті Великобританії, здавалось вийшов з кризису, вважався безумовним фаворитом. Але – 3:6.

Далі «начудив» Селбі. Один з найуспішніших гравців Мастерс всіх часів, триразовий переможець турніру, поступився з рахунком 4:6 Алі Картеру. Якщо у Джо Перрі в його непростих стосунках з цим турніром є, все ж таки, «світла пляма», то у «Капітана» - суцільна ніч. До сьогодні – чотири виграних зустрічі за 11 спроб «приборкати» норовливий Мастерс. До того ж, як ми пам’ятаємо, Алі потрапив на Мастерс лише після відмови Ронні, який, до речі, у доброму здравії та не менш доброму гуморі присутній на турнірі, але у якості коментатору. Зустріч розпочалась з феєричного першого фрейму, в якому Селбі вигравав 37 очок (62:25) при 27 на столі, і забив ще й жовту кулю. Але биток при цьому теж потрапляє до лузи. Все одно - +33 при кольорових на столі це забагато, але Картер зумів знайти два снукери, допоміг ще й фрібол, і, у підсумку, «Капітан» виграв цей фрейм. Потім, правда, Селбі вийшов уперед – 4:3, але три останні фрейми Алі взяв у три підходи – 82, 63 та 68 очок.

Далі був «камбек року». Ніл Робертсон до пори до часу впевнено «розбирав» Стівена Магвайра. Це була ще одна зустріч великого «майстра Мастерс» (перемога 2011, фінали 2013, 2015) з гравцем, який всю кар’єру не може зрозуміти, як собі дати раду на цій арені. Жодного фіналу за 13 спроб, і всього 10 виграних зустрічей. І коли Ніл повів 5:1, здавалось, що гра дуже швидко закінчиться. Але тут почалось… Магвайр у сьомому фреймі, нібито вирішив показати ознаки життя, зробив сенчурі 105. Ніл вирішив, що досить давати «повітря» супернику – восьмий фрейм починається з брейка 56 очок. До перемоги залишалось зіграти чотири кулі. Раптом Ніл помиляється на нескладній зеленій. Але це майже нічого не міняє. Магвайр у відповідь робить міні-брейк 16 очок і теж помиляється. Ще одна нагода у австралійця, але знов промах. Магвайр грає брейк 19. У Робертсона матчбол зі середньої дистнації – не влучає. У Стівена падає флюком остання червона. Дуже складний снукер за чорну. Ніл виходить, починається гра за рахунку 56:36 при 27 на столі. Дві кулі треба зіграти Робертсону. Але Магвайр  робить кліренс. І це 5:3.

Далі – Ніл робить серію 40, отримує у відповідь 65. 5:4. Потім брейк 81 очко у виконанні Магвайра. І це 5:5. Вирішальний фрейм. 33 очки від Робертсона і вирішальна помилка на чорній кулі з крапки. Стівен грає 62 очки, Ніл намагається пошукати три снукери на синій кулі, але марно. 6:5 – Магвайр у чвертьфіналі. Цікаво, що контровий фрейм став для Ніла 300-м на Мастерс, і по цьому показнику він увійшов у десятку найкращих. Але, навряд чи це його втішить.

Ну а ввечері понеділка до столу вийшли переможець Мастерс-2018 Марк Аллен та Девід Гілберт, для якого це був дебют на цьому турнірі. І, в підсумку, ми отримали один з найкращих дебютів в історії Мастерс. Зігравши брейки 121, 95, 77, 58 та 53 очки, Гілберт розтрощив суперника з рахунком 6:1!

Дива продовжуються. У вівторок Трамп грає з Мерфі, Хіггінс – з Хокінсом.

Брейки 100+
Ніл Робертсон – 136
Дін Цзюньху – 135
Девід Гілберт – 121
Стівен Магвайр – 105.