12 листопада 2020 дата публікації

Портрет суперника. Майкл Вайт. Аматор з Книги Рекордів Гіннесу

17 листопада в грі першого кола турніру Northern Ireland Open Юліан Бойко зустрінеться з Майклом Вайтом. Формально – аматором, бо цього сезону 29-річний валлієць не є складовою частиною мейн-туру. Але великий досвід гри та непогані, свого часу, результати досягнуті серед кращих снукеристів світу, роблять Вайта дуже й дуже серйозним суперником.

Майкл став відомий снукерному загалу ще на межі тисячоліть, коли в 2000 році у дев’ятирічному віці зробив свій перший сенчурі та став наймолодшим гравцем в історії, кому це вдалось, за що Вайта було внесено до Книги Рекордів Гіннесу. Його тоді запросили до «Крусіблу» в якості почесного гостя, а Джон Перротт сказав знамениту фразу: «Сподіваюсь, я вже закончу грати, коли цей хлопчик прийде в мейн-тур». Чемпіон світу знав, що казав. Через вісім років на стадії last 80 турніру Шанхай Мастерс 19-річний Вайт розтрощив Перротта з рахунком 5:0. Це була їх перша та остання зустріч.

Аматорська кар’єра Майкла, якого на той час вважали найкращим юнаком світу, розвивалась швидко та безболісно. В 2007 році він виграє чемпіонат Європи U21, перегравши у фіналі ірландця Вінсента Малдуна, який також подавав великі надії, пробився згодом до мейн-туру, але потім десь зник, та здобуває професійну ліцензію.

Цікаво, що керівництво мейн-туру повело себе надпринципово, і дозволило грати Вайту у професіоналах тільки тоді, коли йому виповнилось рівно 16 років. Оскільки день народження у Майкла 5 липня, то він не зміг взяти участь у кваліфікації до Шанхай Мастерс, хоча навіть був внесений у сітку. Дебют Вайта у мейн-турі відбувся трохи пізніше і став приголомшливим. З рахунком 4:0 було розгромлено Тома Форда. Далі, правда, справи пішли куди гірше. За сезон Майкл виграв лише п’ять зустрічей з 17 (двічі у Джо Джогії, у Форда, Драго та індійця Мунраджа Пела), заробив всього-навсього 250 фунтів та покинув мейн-тур. В ті, вже далекі часи, і турнірів було набагато менше, ніж зараз, і ліцензію давали тільки на один рік, і ще й QSchool не було. Суцільний жах, да і тільки.

Цілий рік Вайт «поневірявся» по Престатину, де в ті роки грали серію PIOS (віддалений родич сьогоднішньго челенджу), та ставши першим номером валлійського аматорського рейтингу повернувся в мейн-тур, що б тепер по справжньому будувати професійну кар’єру.

Перший рік знов видався важким, і мета була одна – вижити, втриматись в турі. За сезон Майкл зіграв 17 зустрічей, здобув 9 перемог, але лише двічі увійшов «у гроші». Загальна сума призових за сезон становила 6 900 фунтів, з яких майже все (5 500) було отримано за вихід у стадію last 48 чемпіонату Великобританії. Ще 1 400 приніс Шанхай Мастерс. Але мета була виконана. Вайт посів в рейтингу 73 місце, та зумів втриматись в мейн-турі.

Наступний сезон – вже третій в кар’єрі Майкла та другий поспіль став черговою невеликою, але сходинкою на гору. 22 перемоги в 40 зустрічах (як раз розпочались реформи Хірна, кількість турнірів різко виросла), 13 тисяч призових і 66 місце в підсумку.

2011/12 – знову без гучних досягнень (найкраще – це вихід до півфіналу одного з турів РТС), але і перемог побільшало (28 з 49), і грошей трохи більше зароблено – майже 20 тисяч, і в рейтингу Вайт піднімається на 54 сходинку. Отже, робимо перший висновок. Для того, щоб потрапити в топ-64 одному з кращих представників свого покоління, якого змалку що називається «вели» по кар’єрі, знадобилось чотири сезони та ще з річною перервою.

Вже тоді почала з’являтися інформація, що молодий валлієць скажемо так, не є великим прихильником спортивного режиму. Через декілька років, вирогідно, це стане одною з причин гучного падіння, ну а поки що тільки вгору.

Сезон 2012/2013 став для Майкла справжнім проривом. Він вийшов до чвертьфіналу чемпіонату світу, перегравши в першому колі на арені «Крусібла» свого кумира дитинства Марка Вільямса – 10:6, а потім розгромивши тайця Дечавата Пумдженга – 13:3. Зупинив 21-річного валлійця лише Рііккі Волден. В підсумку за сезон Вайт виграв 35 зустрічей з 57, заробив 60 тисяч фунтів та взлетів на 34 сходинку світового рейтингу.

Наступний сезон став невеличким перепочинком після успіху минулого. Ті ж 60 тисяч призових, але виграно всього 25 зустрічей з 46, а найкращим результатом став вихід до чвертьфіналу Indian Open. До того ж Майкл знову потрапляє в «Крусібл», але в першому ж колі в запеклій боротьбі поступається Марку Селбі.

 

А в сезоні 2014/2015 до Вайта прийшли перші перемоги. Він виграє Indian Open та Shoot-Out, який, правда, тоді ще не був рейтинговим. Цей сезон стає рекордним для Майкла по всім показникам. І за виграними призовими – 158 тисяч, і за кількостю перемог – 50 в 76 зустрічах, і за підсумковим рейтингом. Вайт закінчує сезон 17-м, до еліти лише крок. Але зробити його виявилось надскладно.

В 2015/16 роках Майкл доходить до чвертьфіналів Welsh Open та Australian Open – і це кращі результати за весь сезон. Завдяки високому рейтингу Вайт без кваліфікації потрапляє в «Крусібл», але там на нього чекає розчарування – поразка в першому ж колі від Сема Берда – 7:10. І це була пока остання поява Майкла в фінальній частині чемпіонату світу. Ну і 92 тисячі призових сезон це не так погано, але явно менше, ніж 158…А 35 виграних матчів з 64 це теж не 50 з 76. Сезон валлієць закінчує на 19-й сходинці світового рейтингу.

Але це виявився не крок назад перед новими досягненнями, а початок сходження у прірву.

Сезон 2016/17. Знову два рейтингових чвертьфінали (Шанхай Мастерс та Північна Ірландія), 32 виграних зустрічі з 57, 80 тисяч призових і загальне 26 місце в рейтингу за підсумками сезону.

В наступному сезоні Майклу вдається виграти свій другий, й поки останній рейтинговий титул – в фіналі Paul Hunter Classic було переможено Шона Мерфі. Але, в цілому, сезон вийшов так собі. 120 тисяч призових та 31 перемога в 56 зустрічах лише призупинили падіння. Рік Майкл закінчив 29-м.

А вже наступного року катастрофа прискорилась. Всього 15 виграних зустрічей з 39 (вперше з часу другої появи у мейн-турі Майкл мав негативне співвідношення перемог та поразок), всього 35 тисяч фунтів, з яких левова частина за полуфінал на Shoot-Out.

Минулого сезону до останнього не вірилось, що гравець, який тільки но був претендентом на входження до топ-16, може вибути з туру. Але 9 перемог у 25 зустрічах  та 40 000 зароблених фунтів (головним чином за вихід до 1/8 чемпіонату Великобританії) шансів не лишили. 71 місце в підсумковому рейтингу, і Майкл Вайт вибуває з мейн-туру.

Але був ще Qschool, і здавалось майже не можливо, щоб гравець з таким досвідом у самому розквіті сил не використає одну з трьох спроб. Але, тим не менш. Перший тур – поразка у вирішальній грі від китайця Фань Чжені. Другий тур – програш у 1/16 фіналу Оліверу Лайнсу. Третій – поразка в передостанньому колі від Пола Девісона. Майкл остаточно втрачає всі шанси лишитись у турі.

Але високе місце в рейтингу QSchool все ж таки не дозволило Вайту остаточно «піти в небуття». Він вже отримав запрошення на всі рейтингові турніри до кінця року. Правда, не всіма вдалось скористатись. На European Masters Вайт повинен був грати з Марком Селбі, але був знятий з турніру в якості контакта особи, що захворіла на COVID-19. На Championship League Вайт виграв в групі у Стюарта Керінгтона, програв Яню Бінтао та Джордану Брауну, та посів третє місце, заробивши, як і наш Бойко 1 000 фунтів. На English Open Вайт в першому ж колі програв китайському новачку мейн-туру Чжао Цзяньбо – 3:4.

А ось напередодні, в середу, Вайт виграв у першому колі German Masters у свого знаного співвітчизника Метью Стівенса – 5:2. Тепер до гри з Юліаном Бойко у Вайта ще одна зустріч. 13 листопада Вайт зіграє з Елліотом Слессором.

Ось такий суперник дістався Юліану. Досвідчений, пройшовший мейн-тур знизу догори, а потім знову донизу. Гравець, який знає, що таке радість зльоту та біль падіння. Який переживає не найкращий період своєї кар’єри, але, напевно, мріє про повернення туди, де він вже був.

Отже, 17 листопада о 21:00. Юліан Бойко – Майкл Вайт. Вболіваємо за нашого гравця, а поки на черзі Пітер Девлін. Вже сьогодні о 12:00.